О, вещая душа моя… (Фёдор Тютчев)
5 (1)

О, вещая душа моя... (Фёдор Тютчев)

О, вещая душа моя… (Фёдор Тютчев)

О вещая душа моя,
О сердце, полное тревоги —
О, как ты бьёшься на пороге
Как бы двойного бытия!..

Так ты — жилица двух миров,
Твой день — болезненный и страстный,
Твой сон — пророчески неясный,
Как откровение духов…

Пускай страдальческую грудь
Волнуют страсти роковые —
Душа готова, как Мария,
К ногам Христа навек прильнуть.

1855 г.

Читает Георгий Тараторкин.

Серця біль (Віталій Долайчук)
5 (2)

Серця біль (Віталій Долайчук) в Христианской фонотеке

Серця біль (Віталій Долайчук)

Хто може зрозуміти серця біль,
Коли з очей течуть невпинно сльози?
І словом в той час зможе підкріпить,
Сказавши: «Ти не сам, я молюсь також»?

Хто може зрозуміти тих людей,
Які втрачають нині своїх рідних?
Хтось чоловіка, сина, і батьків,
Прості слово у горю не поможуть.

Поглянувши навколо, помічаєш,
Багато сліз сьогодні на землі:
Розлуки, біль, важкі переживання,
Хто зможе підкріпити у ці дні?

Людина? Ні. Наглядний приклад в Йова,
Коли до нього друзі в дім зайшли,
Хотіли би, можливо, підкріпити,
Та лиш мовчали, сидячи, вони.

Так важко підібрати нам слова,
Для тих людей, які вже без надії,
Де втрачена уже є ціль життя,
Розбито все – бажання, їхні мрії.

Так важко підібрати нам слова,
Коли ти бачиш тих, хто нині плаче,
У кого вже майбутнього нема,
Хто втратив все, війна прийшла до хати.

Зруйнована домівка і усе,
Над чим так довго руки працювали…
Які слова потішать тих людей?
І хто загоїть серце батька й мами?

На це питання відповідь одна,
Лише Ісус, Він може укріпити.
Перев’язати там, де рана є,
Розбитих в вірі знову обновити.

Людина слів таких не підбере,
Які могли би серце лікувати.
Нехай Господь поможе нині тим,
Хто втратив все, і їх почне зміцняти.

Читає Віталій Долайчук.