Меня бранят, когда жалею… (Константин Романов)
5 (1)

Меня бранят, когда жалею... (Константин Романов) в Христианской фонотеке

Меня бранят, когда жалею… (Константин Романов)

Меня бранят, когда жалею
Я причиняющих печаль
Мне бессердечностью своею;
Меня бранят, когда мне жаль
Того, кто в слабости невольной
Иль в заблужденьи согрешит…
‎Хоть и обидно мне, и больно,
Но пусть никто не говорит,
Что семя доброе бессильно
Взойти добром; что только зло
На ниве жатвою обильной
Нам в назидание взошло.

Больней внимать таким сужденьям,
Чем грусть и скорбь сносить от тех,
Кому мгновенным увлеченьем
Случится впасть в ничтожный грех.
‎Не все ль виновны мы во многом,
Не все ли братья во Христе?
Не все ли грешны перед Богом,
За нас распятым на кресте?

1888 г.

Читает Зоя Родзевилова.

Серця біль (Віталій Долайчук)
5 (2)

Серця біль (Віталій Долайчук) в Христианской фонотеке

Серця біль (Віталій Долайчук)

Хто може зрозуміти серця біль,
Коли з очей течуть невпинно сльози?
І словом в той час зможе підкріпить,
Сказавши: «Ти не сам, я молюсь також»?

Хто може зрозуміти тих людей,
Які втрачають нині своїх рідних?
Хтось чоловіка, сина, і батьків,
Прості слово у горю не поможуть.

Поглянувши навколо, помічаєш,
Багато сліз сьогодні на землі:
Розлуки, біль, важкі переживання,
Хто зможе підкріпити у ці дні?

Людина? Ні. Наглядний приклад в Йова,
Коли до нього друзі в дім зайшли,
Хотіли би, можливо, підкріпити,
Та лиш мовчали, сидячи, вони.

Так важко підібрати нам слова,
Для тих людей, які вже без надії,
Де втрачена уже є ціль життя,
Розбито все – бажання, їхні мрії.

Так важко підібрати нам слова,
Коли ти бачиш тих, хто нині плаче,
У кого вже майбутнього нема,
Хто втратив все, війна прийшла до хати.

Зруйнована домівка і усе,
Над чим так довго руки працювали…
Які слова потішать тих людей?
І хто загоїть серце батька й мами?

На це питання відповідь одна,
Лише Ісус, Він може укріпити.
Перев’язати там, де рана є,
Розбитих в вірі знову обновити.

Людина слів таких не підбере,
Які могли би серце лікувати.
Нехай Господь поможе нині тим,
Хто втратив все, і їх почне зміцняти.

Читає Віталій Долайчук.

Душам в синяках (Екатерина Лихачева)
0 (0)

Душам в синяках (Екатерина Лихачева) в Христианской фонотеке

Душам в синяках (Екатерина Лихачева)

Бывают души в синяках,
Бывают души в рваных ранах,
В слезах пролитых-кипятках,
В крови, стекающей фонтаном.
Бывают души, как полынь,
Бывают души, как осадок.
Как после пепла едкий дым,
Как после долгих лихорадок.

У благодати воздух есть,
У благодати есть лекарство,
Есть нота, влившаяся в песнь,
Есть ключ, что открывает Царство.
У благодати много душ,
Омывших в водах жизни раны.
Там встретил их Голгофский Муж,
И там сожгли все истуканы.

И стали души, как сады,
Как летних птиц многоголосье,
Пустив по ветру все бинты,
Срывают тучные колосья.
Вдыхая запах василька,
Дыша свободой и прощеньем,
Пусть скажут душам в синяках,
Где путь найти им ко спасенью.

Читает Екатерина Лихачева.