Бог народився темної ночі (Тетяна Миронець)
5 (1)

Автор Тетяна Миронець. Вірш «Бог народився темної ночі»

Бог народився темної ночі (Тетяна Миронець)

Бог народився темної ночі,
Мало так світла, втомлені очі.
Люди заснули, люди втомились,
Хоч і чекали, хоч і журились.

Де Відкупитель? Де ж та Надія?
Скинуть ярма гніт в кожного мрія.
Пильно вглядались та пропустили,
Як оті Янголи в сурми сурмили!

Морок закрався в кожного душу,
«Я підневільний, слухатись мушу».
Важко коритись римським солдатам,
Вибраний нарід, але волю втратив…

Волю хотіли відвоювати,
«Месія прийде, щоб царювати!»
Він же прийшов, не земними шляхами,
Він і Царює в серцях у нас з вами!

Давши всім волю, давши спасіння,
Даром очистивши грішне сумління.
Царство Його не від світу земного,
Царствує в душах Син Бога Святого!

Люди заснули, люди втомились,
Волі чекали, гірко журились.
Світ і сьогодні Його чекає,
В гріха кайданах людство блукає.

А чи впізнав ти Божого Сина?
В Ньому потребу має людина.
Вклонися низько, в дар віддай себе!
Він лиш відкриє кожному Небо!

Читає авторка.

На Різдво (Богдан Мичка)
5 (2)

На Різдво (Богдан Мичка) в Христианской фонотеке

На Різдво (Богдан Мичка)

Щедро сіє сніжинками зоряне небо,
Відганяє засмучені роздуми геть.
В час Різдва в Україні тихенько до Себе
Немовлятко святе знов скликає людей.

Пастухи знов приходять під анголів пісню,
Мудреці знов приносять для Нього дари.
І наспівує вітер про радісну звістку,
І від інею срібні стоять явори.

Як колись, самодержець, на Ірода схожий,
Прагне знищити чисте, святе Немовля.
Але й досі жене вітер хмари ворожі,
І під звільненим небом спочине земля.

Простягаються ручки — рожеві, маленьки, —
Ніби хочуть в обійма прийняти весь світ.
Пригорнути до серця, мов лагідна ненька,
І зігріти у цій українській зимі.

Бо народ ще і досі про Бога не знає,
Не шанує Його, лише мерзне в гріхах…
Ось чому Немовля до цих пір закликає
Неспасених людей в українських снігах.

Посилання: https://www.bogdanmichka.com/na-rizdvo-ukr/2003/02/21/

Декламує Богдан Мичка, музика Алекс Редін.

Сокровенне Різдво (Лілія Сардак)
5 (7)

Сокровенне Різдво (Лілія Сардак) в Христианской фонотеке

Сокровенне Різдво (Лілія Сардак)

Забудь, відпусти все, що серце тривожить.
Сьогодні Різдво! Він для тебе родивсь!
І більше, ніж мрієш, зробити Бог може.
Ти стомленим просто до Нього прийди.

Вклонись у пошані, бо Він – твій Спаситель,
Та Цар Всемогутній, Вершитель життів,
Бажає Він щастям тебе оросити.
Скажи ти Ісусу чого би хотів?

Пізнай з Богом розкіш святу спілкування,
Відкрий Його велич у кожному дні!
Хай станеться диво для тебе різдвяне!
У серці полинуть пісні неземні!

Поринь в палестинські часи таємничі…
В душі закарбуй сокровенні слова!
Ти чуєш, Ісус на імʼя тебе кличе?
Відкрий своє серце для чуда Різдва!

Читает авторка.

Я вірю в те, що… (Лілія Сардак)
5 (6)

Я вірю в те, що... (Лілія Сардак) в Христианской фонотеке

Я вірю в те, що… (Лілія Сардак)

Я вірю в те, що диво не бариться,
Впаде воно мені, мов перший сніг
І доторкнеться лоскітно обличчя,
Троянди постеливши запашні.

І ніжно-тепло потривожить пам’ять
Та намалює щастя на вікні,
В душі яскраві вогники запалить
І помережить плетиво зі снів.

Воно зайде. Я буду виглядати.
І буде дуже добре нам удвох.
Яка в календарі сьогодні дата?
Та не важливо. В мене вже Різдво.

Читает авторка.

Від автора

Не думала, що цей вірш буде першим на каналі. Але одного дня я втомилася чекати…змучилася очікувати всього: закінчення війни, бажаної посилки з України… «невже чудо не прийде?», – подумала спроневірено я. Так, так: «задовга надія – недуга для серця… (Пр. Сол. 13:12)

І коли я була близька до падіння у провалля суму та даремного томління, Бог поспішив рятувати моє серце, ніжно вселяючи у нього дивне відчуття наближення дива і я сміливо промовила: «Я вірю…»

Диво прийде! Тільки не опускаймо руки. Нехай не забариться те, чого ви сильно прагнете! Хай очікування будуть перевершені… А Ісус подарує дивовижне передчуття Різдва!