Я вірю в те, що… (Лілія Сардак)

Я вірю в те, що… (Лілія Сардак)

Я вірю в те, що диво не бариться,
Впаде воно мені, мов перший сніг
І доторкнеться лоскітно обличчя,
Троянди постеливши запашні.

І ніжно-тепло потривожить пам’ять
Та намалює щастя на вікні,
В душі яскраві вогники запалить
І помережить плетиво зі снів.

Воно зайде. Я буду виглядати.
І буде дуже добре нам удвох.
Яка в календарі сьогодні дата?
Та не важливо. В мене вже Різдво.

Читает авторка.

Від автора

Не думала, що цей вірш буде першим на каналі. Але одного дня я втомилася чекати…змучилася очікувати всього: закінчення війни, бажаної посилки з України… «невже чудо не прийде?», – подумала спроневірено я. Так, так: «задовга надія – недуга для серця… (Пр. Сол. 13:12)

І коли я була близька до падіння у провалля суму та даремного томління, Бог поспішив рятувати моє серце, ніжно вселяючи у нього дивне відчуття наближення дива і я сміливо промовила: «Я вірю…»

Диво прийде! Тільки не опускаймо руки. Нехай не забариться те, чого ви сильно прагнете! Хай очікування будуть перевершені… А Ісус подарує дивовижне передчуття Різдва!