На Різдво (Богдан Мичка)

Щедро сіє сніжинками зоряне небо,
Відганяє засмучені роздуми геть.
В час Різдва в Україні тихенько до Себе
Немовлятко святе знов скликає людей.

Пастухи знов приходять під анголів пісню,
Мудреці знов приносять для Нього дари.
І наспівує вітер про радісну звістку,
І від інею срібні стоять явори.

Як колись, самодержець, на Ірода схожий,
Прагне знищити чисте, святе Немовля.
Але й досі жене вітер хмари ворожі,
І під звільненим небом спочине земля.

Простягаються ручки — рожеві, маленьки, —
Ніби хочуть в обійма прийняти весь світ.
Пригорнути до серця, мов лагідна ненька,
І зігріти у цій українській зимі.

Бо народ ще і досі про Бога не знає,
Не шанує Його, лише мерзне в гріхах…
Ось чому Немовля до цих пір закликає
Неспасених людей в українських снігах.

Посилання: https://www.bogdanmichka.com/na-rizdvo-ukr/2003/02/21/

Декламує Богдан Мичка, музика Алекс Редін.

Оцените

[Голосов: 1 Средняя оценка: 5]