Бог народився темної ночі (Тетяна Миронець)
5 (1)

Автор Тетяна Миронець. Вірш «Бог народився темної ночі»

Бог народився темної ночі (Тетяна Миронець)

Бог народився темної ночі,
Мало так світла, втомлені очі.
Люди заснули, люди втомились,
Хоч і чекали, хоч і журились.

Де Відкупитель? Де ж та Надія?
Скинуть ярма гніт в кожного мрія.
Пильно вглядались та пропустили,
Як оті Янголи в сурми сурмили!

Морок закрався в кожного душу,
«Я підневільний, слухатись мушу».
Важко коритись римським солдатам,
Вибраний нарід, але волю втратив…

Волю хотіли відвоювати,
«Месія прийде, щоб царювати!»
Він же прийшов, не земними шляхами,
Він і Царює в серцях у нас з вами!

Давши всім волю, давши спасіння,
Даром очистивши грішне сумління.
Царство Його не від світу земного,
Царствує в душах Син Бога Святого!

Люди заснули, люди втомились,
Волі чекали, гірко журились.
Світ і сьогодні Його чекає,
В гріха кайданах людство блукає.

А чи впізнав ти Божого Сина?
В Ньому потребу має людина.
Вклонися низько, в дар віддай себе!
Він лиш відкриє кожному Небо!

Читає авторка.

На Різдво (Богдан Мичка)
5 (2)

На Різдво (Богдан Мичка) в Христианской фонотеке

На Різдво (Богдан Мичка)

Щедро сіє сніжинками зоряне небо,
Відганяє засмучені роздуми геть.
В час Різдва в Україні тихенько до Себе
Немовлятко святе знов скликає людей.

Пастухи знов приходять під анголів пісню,
Мудреці знов приносять для Нього дари.
І наспівує вітер про радісну звістку,
І від інею срібні стоять явори.

Як колись, самодержець, на Ірода схожий,
Прагне знищити чисте, святе Немовля.
Але й досі жене вітер хмари ворожі,
І під звільненим небом спочине земля.

Простягаються ручки — рожеві, маленьки, —
Ніби хочуть в обійма прийняти весь світ.
Пригорнути до серця, мов лагідна ненька,
І зігріти у цій українській зимі.

Бо народ ще і досі про Бога не знає,
Не шанує Його, лише мерзне в гріхах…
Ось чому Немовля до цих пір закликає
Неспасених людей в українських снігах.

Посилання: https://www.bogdanmichka.com/na-rizdvo-ukr/2003/02/21/

Декламує Богдан Мичка, музика Алекс Редін.