Люди втомлюються страждати (Тетяна Миронець)

    Люди втомлюються страждати (Тетяна Миронець)

    Люди втомлюються страждати;
    Непомітно стихають плачі.
    Тільки вічно ридатиме Мати,
    Бо дитя відняли палачі.

    В ній ніколи не згасне вугілля
    Обгорілого серця дотла!
    Не збагне до кінця божевілля,
    Що створилось істотами зла.

    Може, світ завтра знов засміється,
    І затихнуть прокльони і біль.
    Та вона не один раз здригнеться:
    Спогад мороку йде звідусіль.

    Помістіть і на іншу планету,
    Не забуде вона немовля.
    Не забуде нещадну ракету,
    Яка щастя звела до нуля.

    Заступися, о Боже, бо втрати
    Безкінечно і близько й здаля.
    Гірко плаче розіп’ята Мати –
    Українська земля!

    Читает авторка.

    Оцените
    [Голосов: 1 Средняя оценка: 5]

    Стихи этого автора

    Похожие книги

    Песни на эту тему

    Стихи на эту тему

    Похожие по свойствам книги

    Похожие по свойствам песни