Коли серце слабке (Ігор Тарадуда)
Коли серце слабке, важко йти,
І починку тоді хочеться.
Та надія живе, бо є Ти.
І надію тоді, як дитя,
Що ти завжди даєш крила
Гріють душу слабку
Твої мудрі слова.
О, як добре, що є Ти,
Я падав, Ти підняв,
Щоб за Тобою йти.
І мене, як те мале дитя,
В обійми пригортав,
Все прощав.
Я до тебе приніс всі гріхи,
Час покути, пролив сльози.
І в обійми Твої впав, як син,
Як син.
Коли стежка життя збочує
І спокуса-змія обійме,
Ти відкриєш тоді мої очі сліпі.
О, як добре, що є Ти,
Я падав, Ти підняв,
Щоб за Тобою йти.
І мене, як те мале дитя,
В обійми пригортав,
Все прощав.